«Відьмак» — історія, яка взірвала індустрію комп’ютерних ігор. З шаленством пронеслась по екранах завдяки компанії Netflix. Заполонила серця художників, авторів, косплей-артистів та породила мільйони прихильників по всьому світу.
Важко перебільшити успіх «Відьмака», особливо враховуючи той факт, що у Польщі відкрилась справжня школа відьмаків.
Першою ланкою цієї неймовірно успішної франшизи став однойменний цикл фентезі-романів талановитого, нині скандальновідомого польського автора Анджея Сапковського.
У цій статті я спробую переконати вас прочитати книги «Відьмак».
Чому я хочу це зробити?
Бо я дуже люблю це фентезі і буду рада, якщо його прочитає більше людей.
А якщо серйозно ( насправді основна причина все рівно та, що вище), то у цій статті ми з’ясуємо,чим особливе це фентезі і у якому порядку варто читати книги циклу.
То хто ж такий Відьмак?
Не старий, але з сивим волоссям. На вигляд людина, а очі — хижі, котячі. Замість посмішки — саркастичний, неначе вовчий, вищир.
Знайомтеся — Геральт, головний герой циклу фентезі романів Анджея Сапковського «Відьмак».
Геральт — професійний мисливець на чудовиськ. Він майстерно фехтує мечем, його рефлекси, сила та спритність — надлюдські.
У його арсеналі — еліксири, магічні знаки та брудні трюки. А його опоненти — містичні чудовиська, породжені Кон’юнкцією Сфер — злиттям світів, яке у прадавні часи навіки змінило вигляд світу.
Здається, треба бути сміливцем або, радше, безумцем, щоб заробляти на хліб танцями зі смертю. Та Геральт не сам обрав цей шлях.
Ще немовлям він опинився у відьмачій школі Каєр Морхен, де дітей перетворюють на чудовиськ, машин для вбивства.
Ціна, яку платять майбутні мисливці на монстрів, — висока. Тільки один з десяти пройде “випробування травами” — загадковий ритуал, що назавжди змінює тіло та нівечить душу.
Той “щасливець” стане мутантом, що у темряві полює на монстрів, і навіки почуватиметься вигнанцем серед звичайного люду.
У першій книзі циклу, збірці оповідань «Останнє бажання», автор занурює нас у звичне для Геральта життя, яке минає у постійній боротьбі з монстрами та балансуванні між життям і смертю.
У цій збірці, яка безпосередньо сюжетно не пов’язана з наступними романами циклу, ми знайомимось зі світом Відьмака та деякими важливими персонажами.
Та полюванням на монстрів ця історія не обмежується. У наступних книгах розвиваються інші сюжетні лінії, серед яких і війна з великою державою Нільфгаардом, і стосунки Геральта з чародійкою Йенніфер, і порятунок світу, і, звісно ж, виконання Відьмаком свого Призначення.
Чим особливий «Відьмак»
Головний герой — мізантроп, який краще знаходить спільну мову з чудовиськами, аніж з людьми
Відьмак Геральт — це людина, яка ніби повністю складається із гострих кутів. Хижий зовнішній вигляд, неприязнь, ворожий погляд — йому набагато легше взятися за знищення стриги, ніж поговорити з кимось про погоду.
Та життя вносить свої корективи, і доля дарує Геральту товаришів, які не дають йому безтурботно займатися ремеслом і вбивати страховиськ.
Лютик, його друг-бард, постійно потрапляє у халепи, з яких Відьмакові доводиться його рятувати.
Йенніфер — амбіційна чародійка і за сумісництвом кохана Геральта, яка як ніхто уміє полоскотати цьому чоловікові нерви і ніяк не дасть йому жити спокійно. Любовна лінія цих двох складна, непередбачувана і сповнена запаху «бузку й аґрусу» — візитної картки чародійки з фіалковими очима.
І, звісно, принцесса Цірілла — дитина-несподіванка, або Призначення Геральта, яке стане лейтмотивом та рушієм сюжету усього циклу.
Слов’янська міфологія та фольклор
«Відьмак» — унікальне фентезі, сюжет якого розгортається під впливом типових для слов’янської міфології архетипів та міфологем.
Бачити згадки про кікімору, вія, вовкулаку, лісовика, русалок у фентезі, яке читає весь світ — особливо приємно. Сапковський уміло інтегрував знайомих нам створінь у вигаданий світ «Відьмака» і створив щось таке, чого до нього ніхто й ніколи не робив (принаймні так успішно, наскільки це відомо мені).
Слов’янський бестіарій у книжках не обмежується одними тільки назвами. Так, згідно з цим джерелом, опис стриги Сапковського та стриги у слов’янському фольклорі збігається. За віруваннями, стрига нападала на людей та з’їдала їхню плоть і кров. Характерними рисами стриги є міцні пазуриська, гострі зуби та червоні очі.
Такою ж ми бачимо і стригу Сапковського. Єдина відмінність — це походження цієї істоти. У Сапковського стригою ставала дитина, чия вагітна мати померла через прокляття.
У міфології ж стригою ставала померла людина, яку не поховали.
Нова інтерпретація «Красуні і чудовиська» та інших казок
Як я вже згадувала, «Останнє бажання» (перша книга) — це збірка оповідань, в якій автор занурює нас у світ та реалії життя відьмака Геральта.
Але цим особливості збірки не обмежуються. Деякі оповідання — це прямі алюзії на добре відомі нам з дитинства казки.
Для прикладу, у оповіданні «Менше зло» ми зустрічаємо колишню княжну Ренфрі, яка є ватажком зграї кровожерливих гномів-розбійників.
Впізнаєте? Ні?
А якщо я скажу, що гномів у банді було сім? Нагадує дещо, правда?
Інтерпретації казок автором інтригують та навіть дещо приголомшують. Виявляється, «красуня» може мати ті ще скелети у шафі, а «чудовисько» бути не таким вже й чудовиськом.
Звичайно ж, оповіді не обмежуються тільки “казковими пасхалками”, полюванням на почвар та балансуванням Геральта між життям і смертю.
Філософський підтекст, реалізм, гумор та сатира у книгах «Відьмак»
Книги з циклу «Відьмак» помітно відрізняються від інших фентезійних історій, до яких ми звикли (наприклад, циклів Толкіна, Джордана, Сандерсона, Мартіна і т.д.).
Вищезгадані автори — творці так званого епічного або високого фентезі, особливістю якого є масштабність подій, високі ідеали головних героїв, піднесеність оповіді, наявність абсолютного зла та добра.
Якщо коротко, то у «Відьмаку» цього всього немає.
А якщо детальніше, то вимальовуються наступні своєрідні риси книг Сапковського:
- Реалістичність оповіді. Світ, у якому живе Геральт, дуже подібний до нашого: він жорстокий, несправедливий, і у ньому не обов’язково перемагає добро. Такі установки за канонами неможливі у епічному фентезі, де завжди є боротьба добра і зла, а читач добре знає, хто є добрим, а хто — злим. У «Відьмаку» ми спостерігаємо за подіями і людьми “як вони є” — без прикрас та упереджень.
- Відсутність “тільки добрих” та “тільки поганих” уможливлює наявність різного рівня зла. Як можна обрати між злом? Чи можна вибір “меншого зла” вважати хорошим вибором? Автор піднімає тему Призначення і розмірковує, чи можна йому опиратися. На сторінках книги ми шукаємо відповідь на питання: “то хто ж є справжнім нелюдом?” Мутант, що під чужою личиною намагається мирно співіснувати з іншими, чи звичайний пекар, що проходить повз волоцюгу, залишаючи його на вірну смерть?
- Гумор та сатира. Та не все так серйозно і погано, як може здатися. Виживати героям допомагає гумор у всіх його проявах. Сатира, іронія, дружні жарти з використанням лайки — усе це розбавляє похмурий світ «Відьмака».
У якому порядку читати «Відьмака»
«Сага про Відьмака» складається з восьми частин. Якщо говорити про хронологію історії (а не про порядок публікації книг), то вона є непослідовною. Наприклад, книга «Сезон гроз» була опублікована останньою, але за хронологією події в ній відбуваються тоді ж, коли і події першої книги.
Незважаючи на це, я все ж рекомендую читати цикл у порядку публікації книжок, а саме:
- «Останнє бажання»
- «Меч Призначення»
- «Кров ельфів»
- «Час погорди»
- «Хрещення вогнем»
- «Вежа ластівки»
- «Володарка озера»
- «Сезон гроз»
«Останнє бажання» та «Меч Призначення» — це збірки оповідань, які на перший погляд сюжетно не пов’язані між собою. Та саме ці книги дають уявлення про світ, у якому живе відьмак Геральт, розкривають його характер та стають основою для п’ятитомної серії романів під умовною назвою «Сага про відьмака і відьмачку».
У «Мечі Призначення» автор показує нам, з чого починалася історія, описана у наступних п’яти томах. Саме в цій частині Геральт зустрічає Ціріллу і відтоді їхні долі переплітаються.
Книги «Кров ельфів», «Час погорди», «Хрещення вогнем», «Вежа ластівки», «Володарка озера» — п’ять романів, у яких викладено основні події циклу «Відьмак».
У 2013-му році пан Анджей нарешті дослухався до прохань читачів і випустив пріквел під назвою «Сезон гроз». Ця історія розгортається у тому ж часовому проміжку, що і події першої книги про відьмака, але для повного розуміння краще залишити її “на десерт” після прочитання основних книжок циклу.
Читайте книги «Відьмак» і разом з Геральтом та його компаньйонами крокуйте стежками нових земель. Пориньте у вир багатовікової історії, розкрийте таємні змови минулого та зануртеся у світ магії і таємничої старшої крові.
Перетніть кордони досі небачених дивовижних країн, одні з яких захлинатимуться у громадянських війнах, інші ж стануть попелищем у вогні загарбника.
Скрутна і нелегка дорога чекає на Геральта із Рівії на шляху до власного Призначення, котре, як віщують, може врятувати світ або навпаки — знищити його вщент. Адже Меч Призначення має два леза.
А вам подобаються книги «Відьмак»? Чи ви лише плануєте їх читати? Діліться враженнями у коментарях, а також обирайте інші фентезі книги для прочитання на нашому сайті.
One comment in this post
Прочитала на одному подиху, браво! 🔥 якщо купувати серію, то яке видання краще? В Україні Відьмака наче КСД видало, але в них така собі репутація