«Покоївка» Ніти Проуз — книга, що рятує від нечитуна

Грудень 2022.

У мене нечитун і кожна почата книга перетворюється на чергову непрочитану.

Відчайдушно намагаючись знайти книгу, яка поверне інтерес до читання, я вкотре переглядаю список книжок, які колись хотіла прочитати.

Одна книжка привертає мою увагу. Красива червона палітурка. Історія, що обіцяє таємницю.

Я вирішую читати «Покоївку» Ніти Проуз. І відчуваю, що це правильний вибір.

У цій статті я розповім про свої враження від книжки, яка стала найкращою книгою 2022 року у категорії «Містика та трилери» за версією Goodreads, поділюся відгуками на книжку інших читачів і завершу статтю списком питань для обговорення на книжковому клубі.

Про що «Покоївка» Ніти Проуз?

Я — ваша покоївка. Я стільки всього знаю про вас. Та коли вже на те пішло, то що ви знаєте про мене?

Ці рядки зацікавлюють та чіпляють з першого слова.

А потім ми знайомимось з оповідачкою та головною героїнею історії — Моллі Ґрей.

Моллі працює покоївкою в престижному готелі «Рідженсі Ґран» і надзвичайно старанно виконує свою роботу.

Щоразу, коли Моллі прибирає кімнату, вона прагне досягти досконалості.

Наразі Моллі живе сама, оскільки її бабуся померла кілька місяців тому.

Життя Моллі без бабусі непросте. Та була провідником Моллі у житті, повному незрозумілих соціальних вимог та протоколів, з якими у Моллі доволі важко.

Після перших розділів ми вже розуміємо, що Моллі не така, як усі.

Є відчуття, що в неї щось не так, є якась проблема з соціалізацією, але важко зрозуміти, в чому ж проблема?

Може це розлад спектру аутизму? Може це результат специфічного виховання? Не відомо, але відомо те, що Моллі все ж не така як усі.

Отож, за сюжетом, покоївка Моллі, виконуючи свої щоденні обов’язки та прибираючи номер одного з найбагатших гостей готелю — Чарльза Блека, абсолютно випадково знаходить містера Блека мертвісіньким у ліжку.

І так починається ця історія.

Мушу відмитити сетап історії, який одразу задає ідеальний тон для жанру книги у стилі cosy mystery thriller (комфортний трилер):

• престижний готель
• дивакувата головна героїня Моллі (яка постійно нагадувала мені Елеонор Оліфант, якщо хтось ще читав Eleanor Olifant is Completely Fine, скажіть, що я не одна така)
• таємнича смерть

А попереду 300 сторінок, щоб дізнатися правду та розкрити усі таємниці.

Мої почуття та думки під час читання «Покоївки»

Історія мене одразу зацікавила, і ця книжка виявилася тим, що я шукала, щоб вийти з читацького нечитуна.

Ось як змінювалися мої почуття та думки протягом історії:

• Високий інтерес та інтрига — знайомство з Моллі. Моллі знаходить тіло. І на цьому етапі у нас у книзі є комбінація «мертва людина в номері готелю» + «людина, яка має проблеми з соціалізацією». Одразу відчуваєш — щось піде не так. І щось дійсно йде не так.
• Нетерплячість — мертве тіло знайдено і таємницю потрібно розгадати. І, звісно, Ніта Проуз тримає мене на гачку, ділячись спогадами Моллі про попередні дні в готелі, які в свою чергу перетворюються на її спогади про життя з бабусею. Я відчуваю нетерпіння, але лише тому, що хочу далі читати детективну лінію.
• «Ну звичайно, не все так просто» — думаю я собі поки читаю історію далі. Моллі продовжує ділиться своїми спогадами та спостереженнями. Я не буду вдаватися в спойлери, але скажу, що виявляється — Молі знає багато речей, пов’язаних із вбивством Чарльза Блека, і могла б надзвичайно допомогти справі.
• «Моллі, будь-ласка, не ведись на це» — я повністю занурена в історію, і ось настає момент, де «соціальні проблеми» Моллі грають проти неї. Вона спілкується з різними людьми, і як тільки з’являється ‘поганець’, це одразу видно. Але Моллі цього не помічає. Вона наївно вірить у те, що говорять люди, хоч їхні слова мають двояке значення. Усі це розуміють, окрім Моллі. І в цей момент я починаю за неї переживати і хочу трусонути нею і сказати їй “Моллі, ну ти реально не бачиш, що відбувається? Ну подумай”. Але вона цього не робить.
• Цілковите задоволення — я дочитую книгу. Історія закінчується дещо неочікувано, але найголовніше те — що авторка дає повну розв’язку. Ніяких тобі відкритих кінцівок і “а-тепер-думайте-самі-що-там-буде”. І це дивовижно. Це те, чого ти очікуєш від легкого трилера.

Далі у статті я поділюся відгуками інших читачів.

Що кажуть інші про «Покоївку»

Я дуже люблю читати як позитивні так і негативні відгуки про книжку після того як прочитала її сама і порівнювати з власними враженнями. Нижче поділюся улюбленими відгуками на «Покоївку».

Відгук @helga_leonova

Ось тут я на одній хвилі з Олею. Розумію, чому є негативні відгуки, але історія захопила і для мене це було от якраз те, що й треба.

Відгук @anastasiaterendii

Погоджуюсь про негативних персонажів і те, що розслідування тут мінімальне. Якщо ви хочете читати детектив з вражаючою сюжетною лінією, то «Покоївка» може розчарувати.

Відгук EslavaSabio (Goodreads)

Цей відгук повністю передає моє враження від книжки 🙂

«Покоївка» Ніти Проуз: Питання для книжкового клубу

За традицією, завершую рецензію питаннями для обговорення книжки. Обережно — попереду спойлери.

• На вашу думку, які шанси, що містер Престон — дідусь Моллі?
• Що ви відчували, коли Родні явно робив дурня з Моллі? Що б ви зробили, якби побачили таку ж ситуацію на своїй роботі? І чи зробили б щось взагалі? Чи повинні люди реагувати на такі речі, якщо вони їх помічають?
• Що ви думаєте про стандарти освіти та соціальної поведінки, яких навчила бабуся Моллі?
• Як ви вважаєте, чи поводиться Моллі так, як вона поводиться, через виховання? Чи може є інша причина?
• Моллі любить свою роботу і у кінці книги ми бачимо, як вона професійно реалізовується та росте. А чи можете ви назвати ще якусь роботу, яка б також підійшла Моллі?
• Кого ви підозрювали у вбивстві містера Блека? Чи змінювалися ваші підозри під час прочитання книги?
• Що ви думаєте про Жізель? Яким було ваше перше враження про неї та чи змінилося воно під час прочитання книги?
• Чи вважаєте ви правильним рішення не розповідати поліції правду про справжнього вбивцю Чарльза Блека? Ви підтримуєте Моллі в цьому рішенні?

Книга «Покоївка» Ніти Проуз стала для мене ковтком свіжого повітря. Чудова та легка історія, яку хочеться читати. Ідеальний варіант для виходу з нечитуна.

Поділіться своїми думками про книгу в коментарях нижче. І, сподіваюся, вам сподобалася ця стаття.