Ми можемо скільки завгодно читати про подвиги і пригоди вигаданих героїв, але по-справжньому надихають і розчулюють історії реальних людей.

Саме такою є книга-біографія Лори Гілленбранд про відомого американського спортсмена і ветерана Другої світової війни.

Одного разу письменниця готувала матеріал для своєї іншої книги, і переглядаючи газетні вирізки випадково натрапила на газетну вирізку про талант Луї Замперіні в атлетиці і не змогла пройти повз. А виявилось, йому є чим здивувати світ, окрім спортивних досягнень.

Тому зараз у нас є нагода познайомитись з цією дивовижною історією.

Луї Замперіні, син іммігрантів з Італії, що народився 26 січня 1917 року з вагою одинадцять з половиною фунтів і з чорним волоссям, грубим, як колючий дріт.

Тоді ніхто й уявити не міг яке надзвичайне життя йому доведеться прожити.

Бідне дитинство, бунтівні підліткові роки, схильність до крадіжок, постійні бійки, проблеми з законом, втеча з дому, знайомство з бігом, тренування, перші змагання, перша слава, 8-ме місце на Олімпійських іграх 1936, особисті і світові рекорди.

А потім — постійне покращення результатів, незважаючи на заздрість і підлі вчинки суперників, і надії на золото в Олімпійських іграх 1940.

В цієї історії були шанси стати ще однією книгою про мотивацію і посібником з досягнення спортивних вершин.

Якби не прийшла війна…

Сюжет

Скільки випробувань має випасти на долю однієї людини, щоб вона зламалась?

Це питання  пронизує лейтмотивом всю книгу і не полишає читача до останньої сторінки, бо тут є все:

  • Служба бомбардиром і польоти на B-24 «Ліберейторі», який не просто так називали летючою домовиною. І додайте до цього ще повітряну хворобу;
  • 594 дірки у літаку під час ворожого обстрілу, чудо,  що допомагає повернутись на базу живим, і одразу ж бомбардування цієї бази і острова, на якому вона знаходилась;
  • Аварія під час виконання бойового завдання і смерть більшості екіпажу;
  • Знову ворожий обстріл, тепер вже беззбройних людей на плоту;
  • Боротьба зі стихією: океаном, температурою, і акулами, які тільки й чекають на свою здобич;
  • Безпрецидентний рекорд перебування у відкритому океані без їжі і води у 47 днів;

І коли надія на порятунок вже видніється на горизонті — на тебе чекає ворог;

Полон

Коли здається, що важко уявити щось гірше, ніж перебування в відкритому океані без будь-яких умов, у долі з’являються нові випробування —полон.

З тісною камерою, де від всіх попередніх жителів залишились лише імена вишкрябані на стіні,а всіх їх стратили, відсутністю санітарії зі щурами, блохами, вошами, постійною дизентерією і бері-бері.

Але це ще не все.

Жахливі злочини проти людства в японських таборах: відсутність їжі, холод, побої за будь-що, випробування експериментальних ліків на полонених, каторжна праця і постійне приниження гідності.

Наглядачі і охоронці, котрі відчувають безкарність,отримують задоволення від страждань інших і вдаються до таких знущань, від яких просто холоне кров.

Дні і тижні, коли здається,що краще було померти на плоту в океані, або не вижити під час аварії.

І на додачу до щоденних смертей від голоду, травм і хвороб — наказ вбити всіх військовополених 22 серпня 1945 року.

Враження

Лора Гілленбранд майстерно зображує життя героїв книги через контекст історії і детальний опис навколишніх обставин.

Завдяки паралельному опису подій цілком може здатись, що це фільм, а не книга: так легко образи виринають в уяві.

Читаючи книгу під час повітряної тривоги, дуже легко проводити паралелі з війною росії проти України сьогодні.

Катування і жорстокі вбивства наших військовополонених в Оленівці, згвалтування мирних жителів, звірства в Бучі і Ірпені, теракти в Кременчуці і Вінниці, стирання з лиця землі Маріуполя, щоденні обстріли Харкова і Миколаєва, окупацію Херсона і півдня, а також, сотні інших воєнних злочинів, що відбуваються кожного дня.

А звуків сирен і вибухів навіть не потрібно уявляти, бо це те, що ми чуємо майже кожного дня.

І тому легко співпереживати героям книги, бо наші герої проходять той самий шлях, і дуже хочеться побачити кожного і кожну з них живими, і почути їхні історії, бо вони не менш вражаючі, а ,можливо, навіть і більше.

Для кого книга

Здавалось би, все просто: оскільки це біографія вона сподобається людям, які люблять читати біографії, а також історичні довідки, бо в книзі дуже багато описів вагомих історичних подій.

Але насправді все глибше, бо біографія – художня.

Тут і елементи пригодницького роману в стилі «Робінзона Крузо», і воєнна драма, і філософія.

Тож з впевненістю можна сказати, що кожен знайде тут щось своє.

Книга здобула широку прихильність серед найрізноманітніших категорії читачів, зокрема ветеранів та їх родичів, бо у книзі піднімаються важливі питання соціальної адаптації військових,наслідки ПТСР і проблеми, з якими стикаються ветерани у повоєнному житті.

Також ця історія викликала резонанс серед вчителів і шкільких бібліотекарів, що вважали книгу необхідною для дітей шкільного віку.

Зазвичай, на уроках історії в контексті Другої світової війни багато уваги приділяють Європі, випускаючи з уваги Тихоокеанський театр бойових дій.

Тепер цю прогалину заповнено,  а в книги є навіть адаптація для учнів молодшої школи.

Про автора

Лора Гілленбранд – справжній професіонал у жанрі художньої біографії.

Її перша книга «Фаворит. Американська легенда» про долю найвідомішого коня у світі стала бестселлером за версією газети New York Times,фіналістом премії National Book Critics Circle Award, а також лауреатом премій Book Sense та William Hill Sports Book.

Як можна написати біографію коня, нехай і дуже знаменитого настільки захопливо, що за її мотивами захочуть зняти фільм, який буде номіновано на сім «Оскарів»?!

Після карколомного успіху, читачі і критики побоювались,чи буде нова книга такою ж «Фаворит», і не були розчаровані.

Зворушлива і неймовірна історія стійкості і порятунку не може залишити байдужим і теж отримує визнання. Зокрема, як Найкраща Документальна Книга Року за версією журналу Time.

До речі, книга «Незламний» теж основа сюжету однойменного фільму, зрежисованого Анджеліною Джолі і трьома номінаціями на «Оскар».

І хоча в доробку авторки лише дві книги (обидві екранізовані) вона – лауреатка престижних книжкових премій, а книги з року в рік очолюють рейтинги найкращих книжок

Окрім дослідження біографій, вона також пише статті для вже вищезгаданого New York Times, The Washington Post, Vanity Fair,та інших.

Попри активну діяльність, Лора бореться з синдромом хронічної втоми,яка не дала їй закінчити навчання в коледжі, і майже не покидає дім в періоди загострення хвороби.

Погодьтесь, з синдромом хронічної втоми важко займатись рутиною, не кажучи вже про таку титанічну роботу як при написанні біографій: починаючи зі збору документів і вивчання архівів, закінчуючи інтерв’ю та зустрічами з героями книг.

Але вона блискуче з цим справляється, а читачі з нетерпінням чекають виходу наступної книги.

На завершення

Незламний точно не одна з тих книг, яку читаєш, щоб розслабитись, але це та історія, від якої неможливо відірватись – від першої до останньої сторінки.

Попри всі страшні речі, які довелось пережити героям, в цій книзі немає місця відчаю.

І якщо потрібно було описати про що ця книга одним реченням – це історія про надію і жагу до життя.

Що найстрашніше Луї доведеться пережити у свому житті і чим закінчиться його історія?

Як зберегти людяність, коли ти бачиш лише звірства?

Чи зможе він вибратись з полону і стане Оліпійським чемпіоном, чи залишиться одним з імен військовополонених, висічених на дереві в малесенькій камері на острові Кваджалейн?

Відповіді шукайте на сторінках книги.