У 2014 році поява роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія» неабияк пожвавила інтерес зарубіжної літературної спільноти до сучасної української літератури: книга не тільки стала справжнім бестселером в Україні, а й отримала відзнаки далеко за її межами.
У чому секрет феноменального успіху роману? Спробуємо розібратися.
Книга року Бі-Бі-Сі 2014
Після семирічного літературного затишшя новий роман Софії Андрухович привернув неабияку увагу читачів, ставши переможцем конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі».
Однак, деякі рецензії та відгуки висвітлюють дещо неоднозначну оцінку роману: хтось за глибоким психологізмом побачив історію аб’юзивного лесбійського кохання, хтось писав, що цей роман пані Андрухович змусив написати диявол.
Але погодьтеся, саме діаметрально протилежні оцінки критиків підігрівають інтерес до історії та змушують читача заглянути за форзац.
У 2020 році Софія Андрухович презентувала роман «Амадока», від якого вся літературна спільнота очікувала також «вибуху», як і від «Фелікс Австрія». І схоже, очікування таки виправдалися (оцінка 4.6 на сайті «Yakaboo» тому підтвердження).
(НЕ)сестринська любов між панночкою та служницею
«Ви з Аделею — як два дерева, які сплелися стовбурами», — каже доктор Аґнер до своєї вихованиці Стефанії Чорненько, яку колись врятував від смерті.
Чоловік підібрав маленьку Стефцю після великої пожежі в Станіславові, що зробила дівчинку сиротою, а доктора Аґнер — вдівцем із малолітньою донечкою на руках: не зміг він залишити дівчинку один на один з роком долі.
Так Стефанія навіки пов’язала своє життя з панською дочкою Аделею: приречена на вічне служіння, бо була вихована служницею.
Разом росли, разом вчитися, разом раділи і плакали, та стали одна одній не просто подругами, а духовними сестрами.
Однак що приховувалося за цією сестринською любов’ю між панночкою та служницею? Залежність та психологічне заручництво.
Після одруження Аделі з Петром Сколиком усі троє потрапили у любовний трикутник, однак досить нетиповий: у комплекті до любові пані Аґнер Петру дісталася хвороблива залежність дівчат одна до одної.
Стефанія бачила свій сенс життя в служінні Аделі і була впевнена, щоб без її допомоги панночка зачахне, захворіє та помре. Чи могла Стефанія в будь-який момент піти від Аделі? Так. Чи хотіла вона це зробити? Ні.
У своєму книжковому блозі Ганна Харлан (@hanna_and_ books) пише:
Насправді, Стефанія Чорненько виявилася не скільки служницею, скільки вправною ілюзіоністкою. Вона миттєво оволоділа мистецтвом бачити все так, як їй зручно.(…) Зрештою виявляється, що життя Стефанії було самообманом, а її самозречена служба — нікому не потрібною жертвою. Прозріння буде надзвичайно гірким і, можливо, навіть смертельно небезпечним.
Хто такий Фелікс?
Символічне місце в романі відводиться фокуснику Ернесту Торну та його підопічному Феліксу, який працював у його цирковій трупі разом із матір’ю. Хлопець мав гіпереластичні суглоби і міг зав’язуватися вузлом; за вказівками шевальє Торна непомітно обкрадав храми та церкви.
Назва роману (як й ім’я хлопчика) також є кодом, який варто розгадати: коли Аделя, Стефа та Петро приєдналия до процесії з нагоди дня народження австрійського монарха, Петро побачив плакат з написом «Felix Austria» («Хай живе Австрія») і вирішив назвати малого Феліксом.
Потрапивши до дому Сколиків, цей малий, ніби дзеркало, показує справжню сутність головних героїнь: Аделя каже, що буде виховувати малого, однак готова була продати хлопця Торну, який був йому потрібен лише для наживи, за тисячу ринських. Стефа ж, почувши таке рішення від своєї панни, вперше в житті кидається на неї з закидами.
Фелікс — це образ тієї ілюзії, в якій жили Стефанія та Аделя, не бачачи наслідків заручницької дружби.
Вишукана атмосфера Станіславу на початку ХХ століття
Дія роману розгортається у Станіславові (нині Івано-Франківськ). Цікавим є той факт, що герої роману живуть на вулиці Липовій, що нині є вулицею Шевченка у Івано-Франківську, де знаходиться будинок батьків авторки. Книжкова блогерка Марина Скрипай (@myblueberrypies) дуже влучно описала атмосферу зображеного міста:
Текст багатий на описи Станіслава початку ХХ століття, модерного на той час та ретро із сьогоднішнього погляду, і ті описи не набридало смакувати, а навпаки хотілося ще і ще.
Мова роману — вишукана, приправлена численними галицькими діалектизмами, більшість з яких пояснено у примітках.
Екранізація «Фелікс Австрія»
«Віддана» — український повнометражний фільм, знятий за мотивами роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Головні ролі у стрічці зіграли Маріанна Янушевич (Стефанія Чорненько) та Алеся Романова (Адель Сколик).
Не слід було чекати дослівної постановки роману, адже режисерка Христина Сиволап творила самостійний витвір мистецтва та побачила цю історію зовсім під іншим кутом (про це в одному із інтерв’ю сказала і пані Андрухович). Саме тому у кінострічці «Віддана» ми бачимо закритий фінал — життєві стежки Стефанії та Аделі розійшлися по різні боки.
Варто додати, що кожен епізод фільму настільки довершено красивий, що від акторів неможливо відвести погляду. Спеціально для стрічки «Віддана» художники з костюмів пошили сто п’ятдесят образів та зібрали по «барахолках» ще триста, а художники-постановники відбудували частину Станіславова.
Питання для обговорення роману:
Для тих, хто вже прочитав роман, ми підготували добірку питань. Долучайтесь до обговорення у коментарях.
- Чи вважаєте ви, що стосунки Стефанії та Аделі були аб’юзивними? Хто був аб’юзером, а хто жертвою?
- Як, на вашу думку, склалася б доля Стефанії Чорненько, якщо б її не підібрав доктор Аґнер?
- У романі — відкритий фінал, однак наприкінці фільму «Віддана», що є екранізацією «Фелікс Австрія», глядач бачить, що життєві шляхи Аделі та Стефанії розходяться в різних напрямках. Яким ви бачите фінал цієї історії?
- Які емоції у вас викликає образ Петра Сколика — чоловіка Аделі? Як, на ваш погляд, змінилися стосунки дівчат «з появою третього»?
- Чи згодні ви з тезою, що перш ніж полюбити ближнього, людина має полюбити саму себе?
Команда Readmodo однозначно рекомендує до прочитання роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія» та бажає вам приємного читання!
Автор: Ангеліна Козаренко
